6 ноября 2020
8 октября 2020 года в Доме русского зарубежья им. А. Солженицына состоялся круглый стол «Неизвестные страницы украинской и белорусской эмиграции: перспективы изучения», организованный и проведенный старшим научным сотрудником А.А. Бабиковым. В круглом столе приняли участие студенты 2-го курса специалитета и магистранты 1-го курса переводческого факультета МГЛУ, изучающие украинский язык. Андрей Александрович рассказал о своей архивной работе в фондах ДРЗ, в Пражском архиве эмиграции, в архивах Колумбийского и Йельского университетов, в ходе которой он выявил немало новых материалов, относящихся к украинской и белорусской эмиграции, а также подробно рассказал о публикации писем Д.И. Чижевского к А.Л. Бему 1942–1943 годов, которые сегодня готовятся к публикации. В презентации были показаны архивные документы, среди которых были украинские и белорусские периодические издания, выходившие в 1918–1950-х годах в Польше, Германии, Австрии, Чехословакии, Канаде, Аргентине и других странах. Особое внимание студенты обратили на издание иллюстрированного сатирического журнала «Мітла», выходившего в Буэнос-Айресе в 1940–1950-е годы, белорусского литературно-общественного ежемесячника «На Чужыне», выходившего в Риге в 1920 году, и богато иллюстрированного канадского журнала «Україна», выходившего с 1918 года. Присутствовавшая на круглом столе известный эмигрантовед, редактор-составитель и комментатор многих научных изданий, ученый секретарь ДРЗ М.А. Васильева поделилась своими изысканиями в области изучения работ П.М. Бицилли по украинскому вопросу. Также для студентов и преподавателя украинского языка А. Овсянниковой была проведена экскурсия по экспозиции музея Дома русского зарубежья, которая, без преувеличения, потрясла количеством личных вещей и документов тех, кто в разные годы вынужден был покинуть родину, и тем, как интересно авторы экспозиции представили все имеющиеся экспонаты, чтобы как можно полнее рассказать об одной из самых печальных страниц нашей истории. Студенты особенно оценили интерактивную составляющую и поделились желанием снова посетить музей.
Круглий стіл «Невідомі сторінки української та білоруської еміграції: перспективи вивчення»
8 жовтня 2020 року в Будинку російського зарубіжжя ім. О. Солженіцина відбувся круглий стіл «Нневідомі сторінки української та білоруської еміграції: перспективи вивчення», організований і проведений старшим науковим співробітником А.О. Бабіковим. У круглому столі взяли участь студенти 2-го курсу спеціалітету та магістранти 1-го курсу перекладацького факультету МДЛУ, які вивчають українську мову. Андрій Олександрович розповів про свою архівну роботу у фондах ДРЗ, в Празькому архіві еміграції, в архівах Колумбійського та Єльського університетів, в ході якої він виявив чимало нових матеріалів, що належать до української та білоруської еміграції, а також детально розповів про публікацію листів Д.І. Чижевського до А.Л. Бема 1942-1943 років, які сьогодні готуються до публікації. У презентації були показані архівні документи, серед яких були українські та білоруські періодичні видання, що виходили в 1918-1950-х роках у Польщі, Німеччині, Австрії, Чехословаччині, Канаді, Аргентині та інших країнах. Особливу увагу студенти звернули на видання ілюстрованого сатиричного журналу «Мітла», що виходив у Буенос-Айресі в 1940-1950-х роках, білоруського літературно-громадського щомісячника «На чужині», що виходив у Ризі в 1920 році, та ілюстрованого канадського журналу «Україна», що виходив з 1918 року. Присутня на круглому столі відомий емігрантознавець, редактор-упорядник і коментатор багатьох наукових видань, учений секретар ДРЗ М.А. Васильєва поділилася своїми дослідженнями в області вивчення робіт П. М. Біциллі з українського питання. Також для студентів і викладача української мови А. Овсянникової була проведена екскурсія по експозиції музею Будинку російського зарубіжжя, яка, без перебільшення, вразила кількістю особистих речей і документів тих, хто в різні роки змушений був покинути батьківщину, і тим, як цікаво автори експозиції представили всі наявні експонати, щоб якомога повніше розповісти про одну з найсумніших сторінок нашої історії. Студенти особливо оцінили інтерактивну складову та поділилися бажанням знову відвідати музей.
МГЛУ
