Родичі гарбузові!

“Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

- Чи всі живі, всі здорові,

Родичі гарбузові?”

Двадцать третьего сентября украинская группа переводческого факультета посетила Аптекарский огород на проспекте Мира.

В первую очередь огород впечатлил длинной очередью за билетами. Такой ажиотаж был вызван выставкой больших тыкв.

Стойко выдержав все тяготы очередей, студентам наконец удалось попасть в сам огород. Здесь их встретил древний дуб, который видел еще Николай Васильевич Гоголь. Он уже так долго растет, что сумел покрыть ветвями почти всю полянку вокруг себя. Уставшие посетители отдыхают от сентябрьской жары под кроной старика.

Николай Васильевич приходил сюда к своему другу Осипу Бодянскому. К слову, Осип Бодянский был первым славянином-смотрителем после исключительно немцев, которому доверили такое ответственное дело.

В теплицах сегодня выращивают растения в теплых климатических условиях. В тропической зоне нельзя не обратить внимание на высокие пальмы! Глядя на них, вспоминаешь сцены из произведений В.М.Гаршина. В зоне с растениями из пустыни можно увидеть такое большое количество кактусов, что даже сложно было представить, что существует столько видов этого растения.

Гвоздем культурной программы, конечно, стал Осенний фестиваль и выставка тыкв рекордного веса и размера. Но перед тем, как туда попасть, пришлось выстоять еще одну очередь. В этот день, казалось, вся Москва решила увидеть этих невероятных гигантов и с ними сфотографироваться.

Когда видишь их впервые, сначала не верится, что они настоящие, но потом подходишь ближе, и все становится очевидно. Сложно представить, сколько труда и сил вложено фермерами в эти овощи, которые так аппетитно переливались солнечным светом и светили своими большими боками. Самая большая весила 501 кг. Были тыквы весом 446, 405, 300, 267 и 55 кг. На их фоне смешно выглядели малыши тыковки-гарбузявочки, разбросанные тут и там неподалеку от больших собратьев, будто их детки.

А сколько там было удивительных "овощных цветов": мини-перчики, мини-помидорчики, мини-тыквочки. И цветы. Осенние. Яркие.

Как нам стало известно, на следующий день всех этих гигантов разрезали на кусочки и раздали всем желающим.

Данил Потапенко: «В аптекарском огороде было очень интересно и познавательно. Многие растения я увидел впервые. Жаль конечно, что не разрешили попробовать на вкус огромные тыквы…»

Родичі гарбузові!

Двадцять третього вересня українська група перекладацького факультету відвідала Аптекарський город на проспекті Миру.

У першу чергу город вразив довгою чергою за квитками. Такий ажіотаж був викликаний виставкою великих гарбузів.

Стійко витримавши всі тяготи черг, студентам нарешті вдалося потрапити в сам город. Тут їх зустрів давній дуб, який бачив ще Микола Васильович Гоголь. Він уже так довго росте, що зумів покрити гілками майже всю галявину навколо себе. Втомлені відвідувачі відпочивають від вересневої спеки під кроною старенького дерева.

Микола Васильович приходив сюди до свого друга Осипа Бодянського. До речі, Осип Бодянський був першим слов’янином-доглядачем після виключно німців, якому довірили таку відповідальну справу.

У теплицях сьогодні вирощують рослини в теплих кліматичних умовах. У тропічній зоні не можна не звернути увагу на високі пальми! Дивлячись на них, згадуєш сцени з творів В.М. Гаршина. У зоні з рослинами з пустелі можна побачити таку велику кількість кактусів, що навіть складно було уявити, що існує стільки видів цієї рослини.

Родзинкою культурної програми, звичайно, став Осінній фестиваль і виставка гарбузів рекордної ваги й розміру. Але перед тим, як туди потрапити, довелося вистояти ще одну чергу. Цього дня, здавалося, уся Москва вирішила побачити цих неймовірних гігантів і з ними сфотографуватися.

Коли бачиш їх уперше, спочатку не віриться, що вони справжні, але потім підходиш ближче, і все стає вочевидь. Складно уявити, скільки праці та сил вкладено фермерами в ці овочі, які так апетитно переливалися сонячним світлом і світили своїми великими боками. Найбільша важила 501 кг. Були гарбузи вагою 446, 405, 300, 267 і 55 кг. На їхньому тлі смішно виглядали малюки-гарбузявочки, розкидані тут і там неподалік від великих побратимів, ніби їхні дітки.

А скільки там було дивовижних "овочевих квітів": міні-перчики, міні-помідорчики, міні-гарбузики. І квіти. Осінні. Яскраві.

Як нам стало відомо, наступного дня всіх цих гігантів розрізали на шматочки і роздали всім бажаючим.

Данило Потапенко: “В Аптекарському городі було дуже цікаво і пізнавально. Багато рослин я побачив вперше. Шкода звичайно, що не дозволили спробувати на смак величезні гарбуза…”